Інформація для батьків
Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання
1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності) вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.
3. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.
4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).
5. Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.
6. Будьте, як вихователь, зразком у поведіні. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.
Найголовніша порада
Любіть дитину з усіма його недоліками, не бійтеся визнати і свою недосконалість. А ще навчіть його просто бути щасливим, демонструючи своє життєве кредо: "Хочеш бути щасливим - так будь ним!". Підліткову психіку іноді називають періодом гормональної дурості. Пошук і становлення свого "Я" - це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У сім'ях, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов'язки, реакції емансипації проходять більш м'яко і породжують менше конфліктів.
• Якщо дитину висміюють - він стає замкнутим.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячним.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина зростає в докір - він буде жити спостоянним "комплексом провини".
• Якщо дитина зростає в терпимості - вона вчиться розуміти інших.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливим.
• Якщо дитина зростає в безпеці - вона вчиться довіряти людям.
• Якщо дитина росте у ворожнечі - вона вчиться бути агресивною.
• Якщо дитина зростає в розумінні і доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі і бути щасливим.
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ
Ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей» Кодексу України про адміністративні порушення.
Ухиляння батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачних законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного дп трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення тягнуть за собою стягнення штрафу від двох до чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Учинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим кодексом, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Учинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, що їх заміняють, від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
